Стратегії маркетингу «зелених» інвестицій: основні положення та особливості
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2019.01.177Ключові слова:
«зелений» маркетинг, конкурентні стратегії, «зелені» інвестиції, гендерні стереотипиАнотація
Дослідження теоретичних і практичних аспектів «зеленого» маркетингу зумовлено стрімким підвищенням рівня екологічної свідомості споживачів та їх зацікавленості у придбанні екологічно чистих та безпечних товарів і послуг. У цьому контексті проаналізовано роль екологічного фактора у підвищенні конкурентних переваг компанії. Зроблено висновок, що зростання рівня конкурентоспроможності компанії підвищує рівень зацікавленості потенційного інвестора в екологізації її діяльності. Визначено мету систематизувати конкурентні стратегії «зеленого» маркетингу для залучення «зелених» інвестицій. Окреслено, що основою маркетингу «зелених» інвестицій є не лише аналіз інвестиційної активності, розкриття потенціалу певного інвестиційного проекту, а й чітке обґрунтування прийняття рішення при розробці та реалізації екологічно спрямованих інвестиційних проектів, які сприяють передусім зменшенню викидів CO2 і рівня забруднення навколишнього природного середовища (НПС), підвищенню ефективності використання енергії та ресурсів, збереженню біорізноманіття й ін. На основі узагальнених результатів наукових праць розглянуто «зелені» інвестиції як традиційні інвестиційні заходи, в яких базові компанії певною мірою залучені до операцій, спрямованих на покращення НПС. На основі аналізу наукового доробку з окресленої тематики виокремлено основні конкурентні стратегії «зеленого» маркетингу з метою залучення «зелених» інвестицій. Зокрема, зроблено висновок, що у сучасному світі існують гендерні стереотипи, які значно впливають на поведінку споживачів, у результаті чого популяризація «зеленого» образу може по-різному сприйматися чоловіками та жінками. Встановлено, що за більш ефективного використання ресурсів деякі компанії мають можливість окупити «зелені» інвестиції, тоді як для інших створення екобренда є найкращим способом отримання довгострокових конкурентних переваг. За результатами дослідження стверджується, що компаніям доцільно формувати «зелену» стратегію, базуючись на гендерні стереотипи та орієнтуючись більшою мірою на гендерно нейтральну візуалізацію «зелених» товарів. Очікується, що отримані результати сприятимуть подальшому дослідженню особливостей стратегій «зеленого» маркетингу з метою залучення «зелених» інвестицій та перетворення їх у джерела конкурентних переваг.Посилання
Зіновчук, Н., (2015), Екологічний маркетинг: навчальний посібник / Н. В. Зіновчук, А. В. Ращенко. – Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2015. – 190 с.
Банерджі, С., (2013), Екологічний маркетинг (Ази зеленого маркетингу), Журнал Бізнес та менеджмент, VII Міжнародна конференція із бізнес досліджень, 2, с. 69-74, режим доступу: http://www.iosrjournals.org/iosr-jbm/ papers/7th-ibrc-volume-2/24.pdf.
Дослідження інституційного фонду Шредерса, (2018), режим доступу: https://www.schroders.comensysglobalassetsschroders_institutional_investor_study_ sustainability_report_2018.pdf.
Бабаєв, М., (2017), «Зелені» фінанси: ринки у процесі переходу до кліматичнобезпечного майбутнього, режим доступу: https://rodovid.me/ustoichivoe_ razvitie/zelenye-finansy-rynki-v-processe-perehoda-k-klimaticheski-bezopasnomubuduschemu.html.
Смірнова, Е., (2011), Екологічний маркетинг та його основи, Маркетинг Менеджмент, режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/lib-mm/strategy/eco_marketing.htm.
Зайка А. Ю., Веранян К. Г., Кравчук А. Ю., Тасейко О. В., (2011), Зелений маркетинг, Актуальні проблеми авіаціі та космонавтики, 1, 7, 2011, с. 232-233.
Зайцева Д. С., Краковецька І. В., (2016), Екологічний маркетинг: тенденції та перспективи, Вісник КемДУ. Серія: Політичні, соціологічні та економічні науки, 2 (2), 2016, с. 55-60.
Зятьковська, Л., (2006). Фінансування інвестицій екологічного спрямування // Фінанси України, №11, 2006. – с. 98-103.
Андрєєва, Н., (2006), Екологічно-орієнтовані інвестиції: вибір рішень та управління: [монографія] / Н. Н. Андрєєва – Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, − 2006.
Балацький О. Ф., (2010), Соціально-економічний потенціал регіону: монографія / під ред. О. Ф. Балацького. – Суми : Університетська книга, 2010.
Пасканная, Т., Шабан, Г. (2019). Інновації зеленої логістики в «розумних» містах: досвід США та ЄС. Маркетинг та менеджмент інновацій, 1, 173-181, режим доступу: http://doi.org/10.21272/mmi.2019.1-14.
Дкхілі, Х., Дхіаб, Л. Б. (2019). Ефективність екологічного менеджменту в країнах Перської затоки: взаємозв’язок між інтегральним індексом ефективності екологічної політики, соціальними, політичними та економічними детермінантами. Маркетинг та менеджмент інновацій, 1,
-69, режим доступу: http://doi.org/10.21272/mmi.2019.1-05.
Пономарьова Н. Н., Пономарьов А. Н., Безрукова Т. Л., (2013), Теоретичні аспекти інвестиційного маркетингу, Лісотехнічний журнал,. 2 (10), 2013, с. 189-193.
Орстато, Р. Дж. (2006). Конкурентні екологічні стратегії: Коли варто платити, щоб бути зеленим? Каліфорнійський аналіз зі сторони керівництва, 48(2), 127–143. https://doi.org/10.2307/41166341.
Арон Р. Броу, Джеймс Е. Б. Вілкі, Цзінцзин Ма, Метью С. Ісаак, Давид Гал, Екодружність – це не по-чоловічому? Зелено-жіночий стереотип і його вплив на стале споживання, Журнал досліджень споживачів, 4, 2016, с. 567–582, режим доступу: https://doi.org/10.1093/jcr/ucw044.
Бородін А. І., (2004). Стратегії маркетингу в контексті сталого розвитку, Вісник ПівнКавДТУ, Серія «Економіка», 2 (13), 2004, режим доступу: http://www. ladoga-park.ru/content/2009/04/090405032230/090405032230090405032307.pdf.
References
Zinovchuk, N., (2015), Ekolohichnyj marketynh: navchal’nyj posibnyk [Ecological marketing: texrbook] / N. V. Zinovchuk, A. V. Raschenko. – Zhytomyr: Vydavnytstvo ZhDU im. I. Franka, 2015. – 190 s.
Banerjee, S., (2013), Environmental Marketing (Green Marketing Rudiments), IOSR Journal of Business and Management (IOSR-JBM), 7th International Business Research Conference IESMCRC Special Issue, vol. 2, pp. 69-74, available at: http://www.iosrjournals.org/iosr-jbm/papers/7th-ibrc-volume-2/24.pdf.
Schroders Institutional Investor Study, (2018), available at: https://www.schroders. com/en/sysglobalassets/schroders_institutional_investor_study_sustainability_ report_2018.pdf.
Babaev, M., (2017), “Zelenye” finansy: rynki v processe perehoda k klimaticheski bezopasnomu budushhemu [Green Finance: Markets in the Transition to a ClimateSafe Future], available at: https://rodovid.me/ustoichivoe_razvitie/zelenye-finansyrynki-v-processe-perehoda-k-klimaticheski-bezopasnomu-buduschemu.html.
Smirnova, E. (2011), Jekologicheskij marketing i ego osnovy [Environmental Marketing and its foundations], available at: http://www.marketing.spb.ru/lib-mm/ strategy/eco_marketing.htm.
Zayka A. YU., Veranyan K. G., Kravchuk A. YU., Taseyko O. V., (2011), Zelenyy marketing, Aktual’nyye problemy aviatsii i kosmonavtiki [Green Marketing, Actual Problems of Aviation and Cosmonautics], vol. 1, no. 7, 2011, pp. 232-233.
Zaytseva D. S., Krakovetskaya I V., (2016), Ekologicheskiy marketing: tendentsii i perspektivy [Ecological Marketing: Trends and Prospects], Vestnik KemGU. Seriya: Politicheskiye, sotsiologicheskiye i ekonomicheskiye nauki, no. 2 (2), 2016, pp. 55-60.
Ziat’kovs’ka, L., (2006), Finansuvannia investytsij ekolohichnoho spriamuvannia [Financing of environmental investments], Finansy Ukrainy, №11, 2006. – s. 98-103.
Andreeva, N., (2006), Jekologicheski orientirovannye investicii: vybor reshenij i upravlenie [Ecologically oriented investments: decision making and management], Odessa: Institut problem rynka i jekonomiko-jekologicheskih issledovanij, NAN Ukrainy, − 2006. – 536 s.
Balackij O., (2010), Social’no-jekonomicheskij potencial regiona: monografija [Socio-economic potential of the region: monograph] / pod red. O.F. Balackogo. – Sumy : Universitetskjaa kniga, 2010. – 264 s.
Paskannaya, Т., & Shaban, G. (2019). Innovations in Green Logistics in Smart Cities: USA and EU Experience. Marketing and Management of Innovations, 1, 173-181. http://doi.org/10.21272/mmi.2019.1-14.
Dkhili, H., & Dhiab, L. B. (2019). Environmental Management Efficiency of GCC Countries: Linking Between Composite Index of Environmental Performance, SocioPolitical and Economic Dimensions. Marketing and Management of Innovations, 1, 57-69. http://doi.org/10.21272/mmi.2019.1-05.
Ponomarova N. N., Ponomarev A. N., Bezrukova T. L., (2013), Teoreticheskiye aspekty investitsionnogo marketinga [Theoretical Aspects of Investment Marketing], Lesotekhnicheskiy zhurnal, no. 2 (10), 2013, pp. 189-193.
Orsato, R. J. (2006). Competitive Environmental Strategies: When Does it Pay to Be Green? California Management Review, 48(2), 127–143. https://doi. org/10.2307/41166341.
Aaron R. Brough, James E. B. Wilkie, Jingjing Ma, Mathew S. Isaac, David Gal, Is Eco-Friendly Unmanly? The Green-Feminine Stereotype and Its Effect on Sustainable Consumption, Journal of Consumer Research, Volume 43, Issue 4, December 2016, Pages 567–582, https://doi.org/10.1093/jcr/ucw044.
Borodin A. I., (2004). Strategii marketinga v kontekste ustoychivogo razvitiya [Marketing strategies in the context of sustainable development], Vestnik SevKavGTU, Seriya «Ekonomika», №2 (13), 2004. Retrieved from: http://www. ladoga-park.ru/content/2009/04/090405032230/090405032230090405032307.pdf.
