Організаційні та методичні аспекти диференціації функціонального завантаження в «обліковій системі координат»

Оксана Кундря-Висоцька

Анотація


Вступ. Сучасний розвиток облікової системи на інтеграційних засадах доводить і   констатує необхідність поєднання у суцільний інформаційний простір облікових та аналітичних інструментів з метою створення сприятливих умов формування затребуваних управлінських рішень. Такі процеси потребують постійного теоретичного осмислення, а нові методологічні інструменти потребують системного обґрунтування на предмет їх «цільового застосування» в системі обліково-аналітичного забезпечення. Зазначене свідчить про актуальність обраної теми, що визначило напрями дослідження, та потребує поглибленого наукового дослідження як методологічної, так і прагматичної компоненти в контексті методичного та організаційного підходів.

 Мета дослідження полягає в тому, щоб конкретизувати та розкрити спектр тих організаційних та методичних інструментів у сучасній обліковій системі, які якнайбільш об’єктивно окреслюють її новітній формат як у контексті забезпечення інформаційних запитів, так і в плані завантаження фахівців в «обліковій системі координат».

Методи. У процесі дослідження розподілу функцій між складовими обліково-аналітичної системи та функціональних обов’язків між працівниками облікової служби у контексті виконання широкого спектра поточних та стратегічних завдань управління використовувалися загальнонаукові методичні прийоми, зокрема індукції та дедукції: структурно-логічний та семантичний аналіз – для уточнення та впорядкування обґрунтування позиціонування сучасного обліку в системі інформаційного забезпечення менеджменту; групування та класифікації – для обґрунтування розширення методичних засад і систематизації класифікаційних ознак функцій бухгалтерського обліку.

 Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з питань розширення функціонального завантаження обліково-аналітичної системи, а відповідно і фахівців, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій, результати особистого досвіду та спостережень.

 Результати. У «новітній» метатеорії бухгалтерського обліку актуальною є проблема систематизації як методичних, так і організаційних підходів у сучасній обліково-аналітичній системі. На сьогодні рівень управління в рамках системи обліково-аналітичного забезпечення вимагає розподілу функцій між її складовими та функціональних обов’язків між працівниками облікової служби у контексті виконання широкого спектра поточних та стратегічних завдань управління. Відповідно простежується чітка динаміка до зростання завдань та вимог до професії бухгалтера.

 Оскільки бухгалтерський облік тісно переплітається з менеджментом у єдиній обліково-аналітичній системі, деякі експерти бухгалтерський облік розглядають, як інформаційне забезпечення для менеджменту, інші – лише як його складову. Саме через наявність різних співвідношень між системою обліку та менеджментом виникають проблеми на місцях щодо розподілу функціональних обов’язків та репрезентації результатів опрацювання інформаційних масивів. В результаті цього керівники не мають можливості побудувати єдину концепцію розвитку бізнесу, поєднуючи між собою облік та менеджмент. У   дослідженні обґрунтовано необхідність коригування та доповнення функцій інформаційного циклу в обліковій системі в частині поглиблення зв’язків між функцією обліку й іншими функціями управлінського циклу, оскільки сучасний розвиток облікової системи на інтеграційних засадах доводить і констатує необхідність поєднання у суцільний інформаційний простір облікових та аналітичних інструментів.

 Проаналізовано консервативні підходи щодо функціонального завантаження фахівців в обліковій системі координат та їх негативний вплив на очікуваний результат. Розкрито спектр тих організаційних та методичних інструментів у сучасній обліковій системі, які якнайбільш об’єктивно виражають її новітній формат як у контексті забезпечення інформаційних запитів, так і в плані завантаження фахівців в «обліковій системі координат».

 Проаналізовано тенденції впливу трансформаційних та інтеграційних суспільно-економічних процесів на злам стереотипів в обліку, що загострило проблему чіткого виокремлення, диференціації функціонального навантаження в обліковій системі, а відповідно й ролі фахівця з обліку в інформаційному забезпеченні управління.

Перспективи. Подальші наукові дослідження доцільно проводити у напрямку розкриття організаційних та методичних інструментів у сучасній обліковій системі, які якнайбільш об’єктивно визначають її новітній формат.

 Диференціацію функціонального завантаження в обліково-аналітичній системі варто досліджувати за двома ієрархічними рівнями: перший рівень – вирішення системно-цільових завдань, а другий – технологічні функції, які повинні мати чітко виражений зміст, процедуру здійснення і структуру, у рамках якої завершується організаційне виокремлення фахових, кваліфікаційних одиниць. Такий підхід дасть змогу формувати ідеальну конструкцію, яка забезпечує інформаційну підтримку оптимальних управлінських рішень і дозволяє оцінити інформаційний потенціал обліково-аналітичної системи загалом та окремо взятого підприємства.

 Ключові слова: облікова система, функції бухгалтерського обліку, менеджмент, аналіз, контроль.


Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Кундря-Висоцька О. П., Любенко А. М., Демко І. І. Сучасна облікова система в контексті її поліфункціональності. Вісник Ун-ту банківської справи. № 1 (34). 2019. С. 78–85. URL : http://dspace.ubs.edu.ua/jspui/handle/123456789/1971?mode=full (дата звернення: 05.02.2020).

Воронцова І. Г. Бухгалтерский облік операцій у професійних учасників ринку ціних паперів. Бухгалтерський облік та аудит. 2011. № 11. С. 9–13. URL : https://www.google.com/search?q (дата звернення: 05.02.2020).

Шнейдман Л. З. Уроки истории. Бухгалтерский учет. 1997. № 12. С. 82–86. URL : http://journals.uran.ua/index.php/wissn021/article/view/84042 (дата звернення: 01.02.2020).

Филиппова С. В. Управленческий анализ: теория и практика. Київ : АВРИО. 2004. 336 с. URL : http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/33923/1/58_312-316.pdf (дата звернення: 21.01.2020).

Камінська Т. Г. Управлінські облік, аналіз і контроль в системі менеджменту на підприємстві. URL : http://magazine.faaf.org.ua/upravlinskiy-oblik-analiz-i-kontrol-v-sistemi-menedzhmentu-na-pidpriemstvi.html (дата звернення: 12.02.2020).

Ситник Й. С. Формування інтегрованої інформаційної системи для потреб інтелектуалізації системи менеджменту промислових підприємств. 2017. URL : file:///Users/Admin/Downloads/ape_2012_10_37.pdf (дата звернення: 25.01.2020).

Райан Б., Андерсон Х., Колдуэлл Д. Стратегический учет для руководителя. Москва : ЮНИТИ. 1998. 425 с.

Інформаційне забезпечення праці менеджера. 2018. URL : https://pidruchniki. com/11200211/menedzhment/informatsiyne_zabezpechennya_pratsi_ menedzhera (дата звернення: 10.02.2020).

Попова В. Д., Кулилюк Н. М. Бухгалтерська звітність у системі інформаційного забезпечення управління підприємством. 2018. URL : http://economyandsociety. in.ua/journal/18_ukr/139.pdf (дата звернення: 10.02.2020).

Сорокін В. О. Місце та роль бухгалтерського обліку в інформаційній системі управління підприємством. Вісник ЖДТУ. 2007. № 1 (39). С. 174–182. URL : https://www.google.com/search?q=10 (дата звернення: 22.02.2020).

Пушкар М. С., Щирба М. Т. Теорія і практика формування облікової політики : моногр. Тернопіль : Картбланш, 2010. 260 с.

Міжнародні стандарти освіти для професійних бухгалтерів. URL : http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30123620 (дата звернення: 05.02.2020).

Спеціалізація, значення та функції сучасних бухгалтерів. Імідж бухгалтера. URL : https://osvita.ua/vnz/reports/accountant/16040/ (дата звернення: 22.01.2020).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.