Розвиток економіки знань в організації, яка самонавчається

Ольга Дяків, Дмитро Шушпанов, Вадим Пошелюжний

Анотація


Вступ. Зміна пріоритетів у формуванні стратегії розвитку сучасного бізнесу певною мірою пов’язана із розвитком економіки знань, яка ґрунтується на оптимальному поєднанні вже наявних знань та продукуванні нових. Від рівня ефективності інвестування у знання значною мірою залежить конкурентоспроможність організації на ринку. Водночас у вітчизняних організаціях питанням управління знаннями приділяється недостатня увага, що посилює актуальність обраної теми. З огляду на це метою дослідження є узагальнення підходів до формування та розвитку економіки знань для забезпечення можливостей реалізації цінностей організації, яка самонавчається.

 Методи. Для досягнення визначеної мети і виконання окреслених завдань використано сучасні методи дослідження, зокрема: історичного і логічного аналізу – для розкриття процесу становлення та розвитку економіки знань; системного аналізу – для визначення сутності базових категорій; аналізу й синтезу – для вивчення наявної системи економіки знань; експертних оцінок та індексний метод – для оцінювання моделі організації, яка самонавчається.

 Результати. Положення та висновки дослідження мають важливе значення для вирішення науково-практичної проблеми, яка пов’язана із розробленням системи заходів, спрямованих на формування здатності організації розвивати компетенції та компетентність своїх працівників, можливості своєчасно виробляти, накопичувати і раціонально застосовувати нові знання співробітників у процесі виготовлення інноваційного продукту.

Доведено, що в умовах економіки знань актуальним є дослідження процесів створення та розвитку знань, завдяки яким організація отримує значну конкурентну перевагу на ринку. Визначено проблеми, які гальмують розвиток економіки знань в    Україні, та окреслені шляхи їхнього вирішення. Наведено та проаналізовано результати авторського соціологічного дослідження, яке проведено серед працівників компанії «MagneticOne», з метою оцінювання наявності та перспектив розширення інноваційних форм і методів управління знаннями у вітчизняних ІТ-компаніях. На підставі цього вироблено рекомендації щодо періодичності проведення освітніх заходів у ІТ-компанії, що сприяють саморозвитку працівників та поліпшенню ефективної побудови внутрішніх комунікацій. Встановлено, що нові знання є інтелектуальною основою управління та функціонування організації, найважливішою складовою формування інтелектуального капіталу. Знання є результатом творчої праці людей, за допомогою яких компанія формує свої цінності та розвивається.

 Перспективи. Враховуючи актуальність зазначеної тематики і наявні наукові напрацювання, доцільними є поглиблення наукових досліджень у сфері переходу суспільства до економіки знань, підвищення інноваційної активності організації, яка самонавчається.

 Ключові слова: економіка знань, знання, індекс економіки знань, компетенції, компетентність, організація, яка самонавчається.


Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами / пер. с англ. под. ред. С. К. Мордовина. 10-е изд. Санкт-Петербург : Питер, 2010. 848 с.

Геєц В. М. Социально-экономические трансформации при переходе к экономике знаний / Социально-экономические проблемы информационного общества / под ред. д. э. н. Л. Г. Мельника. Сумы : ИТД «Университетская книга», 2004. 430 с.

Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. Київ : Знання ; КОО, 2001. 254 c.

Дяків О. П. Управління талантами в економіці знань. Соціально-трудова сфера:сучасний стан, проблеми та стратегічні напрями розвитку. зб. матеріалів доп. учасн. Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. Київ : КНЕУ, 2017. С. 139–141.

Єрмошенко М. М. Інформація в системі економічної дійсності Актуальні проблеми економіки. 2012. № 11. С. 24–32.

Лук’яненко Д., Лук’яненко О., Дорошенко О. Імплементація парадигми економіки знань у стратегії національного економічного розвитку. Міжнародна економічна політика. 2013. №. 2 (19). С. 5–26.

Макарова И. К. Управление персоналом : учебник. Москва : Юриспруденция, 2002. 304 с.

Пошелюжний В. Історія розвитку економіки знань. Актуальні проблеми вітчизняної економіки, підприємництва та управління на сучасному етапі: матеріали доп. IV Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених. Тернопіль : ТНЕУ, 2019. С. 262–266.

Савченко А. В. Розвиток персоналу : підручник. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ, 2015. 505 с.

Україна 2030: Доктрина збалансованого розвитку. Вид. 2-ге. Львів : Кальварія, 2017. 164 с.

Федулова Л. І., Корнєєва Т. М. Державна політика розбудови економіки знань. Фінанси України. 2009. № 10. С. 3–17.

IntroducingtheEBRD KnowledgeEconomyIndex. URL : https://www.ebrd.com/news/ publications/brochures/ebrd-knowledge-economy-index.html

Measuring knowledge in the world’s economies URL : http://web.worldbank.org/ archive/website01030/WEB/IMAGES/KAM_V4.PDF


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.