Сутність та зміст єдиної державної системи цивільного захисту

Віктор Маслей

Анотація


Вступ. Національний захист населення під час розгортання надзвичайних ситуацій (НС) різного рівня небезпеки є одним із найбільш важливих завдань, що стоять перед державою у контексті забезпечення стійкого розвитку та національної безпеки. З огляду на це обрана проблематика є вагомим аспектом діяльності органів державного управління у сучасних умовах розвитку України. Реформаційні трансформації у цій сфері потребують зваженого та раціонального підходу до ухвалення рішень. Тут потрібно враховувати соціальні, економічні, політичні умови, характерні для країни, а також глобалізаційні процеси, що відбуваються на світовій арені. В надзвичайний період єдина державна система цивільного захисту здійснює реалізацію державної політики із цивільного захисту.

 Методи дослідження. Теоретичними засадами дослідження є цілеспрямовані наукові пошуки українських та закордонних вчених-економістів з проблем державних фінансів і соціальної політики. Під час проведеного дослідження застосовано такі методи наукового пошуку: індукція та дедукція, аналіз і синтез, зіставлення, групування, створення теорії, аксіом, аналогій тощо.

 Мета дослідження з’ясувати суть та зміст Української єдиної державної системи цивільного захисту, розробити пропозиції щодо її поліпшення.

 Результати. Після ухвалення Кодексу та затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту в Україні сформовано єдину державну систему цивільного захисту, що усуває дублювання однієї системи іншою, як це регламентувалося попереднім законодавством, встановлено низку основних завдань, складових та режимів функціонування. Розвиваючи єдину державну систему цивільного захисту, як провідну складову державної політики із цивільного захисту, збільшується потенціал поліпшення системи управління, що визначається у  Положенні про «Єдину державну систему цивільного захисту». Наявні чотири режими функціонування єдиної державної системи цивільного захисту: звичайне функціонування; підвищена готовність; надзвичайна ситуація; надзвичайного стану. У кожному із наведених вище режимів на систему покладаються чіткі завдання із налагодження безпечного стану на території України. Проте на практиці є низка проблем, що свідчить про неспроможність забезпечення належного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту у сегменті виконання покладених на неї завдань, серед яких варто виокремити такі: обмеженість фінансування модернізаційних проєктів та підтримки функціонування централізованої системи управління; фізичний знос технічних засобів і моральне старіння технологій обробки та передавання даних; нерівномірне охоплення окремих територій держави, насамперед у сільських і гірських місцевостях; недостатнє нормативне врегулювання чіткої стратегії розвитку єдиної державної системи цивільного захисту.

Перспективи. Нині, незважаючи на те, що ухвалено Кодекс та затверджено Положення про єдину державну систему цивільного захисту в Україні, вести мову про остаточне формування та повномасштабне функціонування на усій території нашої держави ще зарано. З огляду на це подальші дослідження зі створення ефективної системи управління процесами запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, мінімізації їх наслідків і пошук основних шляхів поліпшення системи управління заходами із запобігання надзвичайних ситуацій у єдиній державній системі цивільного захисту є дуже актуальними.

 Ключові слова: держава, державне управління, державна система, безпека, захист, цивільний захист, єдина державна система цивільного захисту.


Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Подскальна О. А. Розвиток наукової думки щодо організації цивільного захисту як складової національної безпеки держави». Вісник НАДУ при Президентові України. (Сер. : Державне управління). 2017. № 4. С. 20–27.

Квашук В. П., Рак Ю. П. Система цивільного захисту та безпеки держави, проектно-орієнтоване управління: компетентнісний підхід. Вісник Львівського держ. ун-ту безпеки життєдіяльності. 2013. № 7. С. 92–99.

Бойко О. А. Стратегія реформування державного управління у сфері цивільного захисту з урахуванням євроінтеграції України. Аспекти публічного управління. 2019. Т. 7. № 9–10. С. 32–39.

Євдін О. М., Слюсар А. А. Стан та перспективи реформування єдиної державної системи цивільного захисту з урахуванням реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Стратегія реформування органів цивільного захисту : матеріали наук.-практ. конф., 16 трав. 2018 р. URL : https://undicz.dsns.gov.ua/files/2018/5/16/Materialy_ konferencii_ tom_II.pdf.

Андрієнко М. В., Борисов А. В., Черкасов О. О. Реалізація державної політики у сфері цивільного захисту: реорганізація центрального органу виконавчої влади України. Державне управління: удосконалення та розвиток: електрон. журнал. Дніпровський державний аграрно-економічний університет. 2019. № 1. URL : http://www.dy.nayka.com.ua/?op =1&z=1421.

Артем’єв С. Р., Малько О. Д. Цивільний захист як чинник системи забезпечення національної безпеки. Наука і правоохорона. 2018. № 2. С. 42–49.

Андреєв С. Проблеми концептуального характеру щодо розбудови єдиної державної системи цивільного захисту України. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2013. № 2. С. 71–80.

Босак В. В. Системні принципи формування державних цільових програм цивільного захисту. Восточно-Европейский журнал передових технологий. 2011. № 1(6). С. 66–68.

Биков О. С. Стратегії формування структур державного управління в системі цивільного захисту. Економіка та держава. 2013. № 10. С. 110–113.

Клименко Н. Г. Єдина державна система цивільного захисту: складові, завдання та режими функціонування. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 3. С. 95–100.

Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 11. URL : http:// zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/11-2014-%D0%BF.

Кодекс цивільного захисту України від 2 жовтня 2013 р. № 5403-VI. URL : http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5403-17.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.