Вплив інтеграційних процесів на гармонізацію стандартів України та ЄС

Ганна Давиденко

Анотація


Вступ. Після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС перед Україною постала проблема в торгівлі з Євросоюзом, оскільки очікувалось, що головною перешкодою стануть нетарифні обмеження. Скасування тарифних бар’єрів для вітчизняних товаровиробників мало б сприяти зростанню експорту продукції до країн ЄС, але для більшості виробників в майже всіх сферах діяльності це виявилось недосяжною метою, оскільки український товаровиробник відразу ж зіштовхнувся з проблемою невідповідності свого товару різноманітним технічним регламентам, що діють в ЄС. Таким чином, метою праці стало дослідження щодо підтримки конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника на міжнародних ринках, а саме взаємодія державного управління та ринкового саморегулювання на загальнодержавному, регіональному та галузевому рівнях. Важливою для українських виробників є Угода про оцінку відповідності та прийняття 

стандартів. Так, було прийнято нові Закони України «Про стандартизацію», «Про метрологію та метрологічну діяльність» та «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а з метою їх реалізації було схвалено Стратегію розвитку системи технічного регулювання, а також розроблено та прийнято понад 80 нормативно-правових актів.

 Метою статті є пошук механізмів державного управління упровадженням стандартів Європейського Союзу, а також гармонізації та адаптації українського законодавства до політики якості ЄС.

 Методи дослідження. Використовуючи теоретичні та методологічні положення, розглянуто пріоритетні напрями впровадження та гармонізації європейських стандартів для України: стандартизація та сертифікація продукції, також напрями розвитку механізму державного регулювання активізації імпортного потенціалу вітчизняних підприємств. Крім цього, розглянуто системи стандартів харчових продуктів НАССР. На даний час визнані такі стандарти: «BRC Technical Standard», голландський стандарт «Dutch HACCP Standard» «International Standard for Auditing Food Suppliers», міжнародний стандарт на харчові продукти (IFS), стандарт безпечності і якості харчових продуктів «SQF 2000 Standard».

 Результати. Можна стверджувати, що стандарти, до яких наразі частина українських експортерів непристосована, стають вагомішою перешкодою лібералізації торгівлі з ЄС. І попри те, що було прийнято важливі для українських виробниківЗакониУкраїни«Простандартизацію»,«Прометрологіютаметрологічну діяльність» та «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а з метою їх реалізації було схвалено Стратегію розвитку системи технічного регулювання, також розроблено та прийнято понад 80 нормативно-правових актів, питання подальшої гармонізації є вкрай важливим та актуальним, оскільки дасть можливість вітчизняним товаровиробникам реалізовувати на ринку ЄС свою продукцію, яка охоплена Угодою, без проходження додаткових процедур оцінки відповідності.

 Перспективи. Подальші дослідження мають стосуватись розробки механізмів державного управління, усунення проблем впровадження європейських стандартів у сфери економіки України, забезпечити розвиток значної кількості економічних галузей України і, що найголовніше, ефективний розвиток соціальної інфраструктури села та створити фундамент для належного економічного рівня його мешканців.

 


Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Каїра Л. Г., Титар К. А. Україна і сучасні процеси світової економічної глобалізації. Збірник наукових праць з гуманітарних дисциплін «Славута». 2013. № 6. URL: http://slavutajournal.com.ua/arxiv-nomeriv/slavuta-vipusk-6-2013/ ukraїna-i-suchasni-procesi-svitovoї-ekonomichnoї-globalizaciї/ (дата звернення: 15.05.2019) .

Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація. Бичківський Р. В. та ін. Львів: Львівська політехніка, 2004. 560 с.

Пархоменко М. М. Міжнародний досвід забезпечення якості продукції. Форум Права. 2010. № 3. С. 344 – 350.

Т

ерещенко О., Калайда І. Технічні бар’єри у торгівлі в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Юридична газета. 2016. № 9–10 (507-508). URL: http://yur-gazeta.com/publications/practice/mizhnarodne-pravo-investiciyi/ tehnichni-bareri-u-torgivli-v-konteksti-ugodi-pro-asociaciyu-mizh-ukrayinoyu-ta-es. html (дата звернення: 15.05.2019).

Віткін Л. М. Трансформація української інфраструктури якості. Інфраструктура якості: перспективи та тенденції розвитку. Київ, ДП «УкрНДНЦ», 2017. 49 с.

Паламарчук Т. П., Розвиток механізмів упровадження європейських стандартів управління аграрним сектором: теорія, практика, перспективи. Електронний журнал «Державне управління: удосконалення та розвиток». 2015. № 10. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/10_2015/10.pdf (дата звернення: 15.05.2019).

Ботвіна Н. О. Вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на економічну безпеку України. Економічний аналіз. 2014. Т. 16 (1). С. 28 – 33.

Хімічева Г. І. Зенкін М. А., Скалига Т. М. Аналіз сучасних принципів і підходів до оцінки якості та безпечності харчової продукції. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія : Технічні науки. 2015. № 6. С. 156 – 163.

Михальські Торстен. Управління якістю у харчовій промисловості із врахуванням Європейського харчового кодексу і міжнародно визнаних стандартів: Довідник. Львів: ПАІС, 2006. 336 с.

Про безпечність та якість харчових продуктів. Закон України від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР (в ред. від 6 вересня 2005 р. з наступними змін. та доповн.). Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1998. № 19. Ст. 98.

Єсімов С. С., Дитюк В. З. Адміністративно-правове регулювання стандартизації – важливий напрям підвищення обороноздатності України. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2016. № 845. С. 61 – 67.

Гавриляк М. Я., Шестопал Г. С. Системний підхід до безпечності харчової продукції в ЄС та Україні. Товарознавчий вісник. 2017. Вип. 10. С. 5 – 13.




DOI: https://doi.org/10.35774/visnyk2019.03.062

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.